Якщо цей проєкт допомагає вам у підготовці до іспиту і ви бажаєте підтримати його розвиток, ви можете зробити внесок на будь-яку суму.

Кваліфікаційний іспит адвоката
→
Розділ XII

Законодавство про адміністративні правопорушення.

Ласкаво просимо до дванадцятого розділу, присвяченого законодавству про адміністративні правопорушення. Матеріал підготовлений на основі програми, затвердженої рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 113, що гарантує відповідність викладених питань актуальним вимогам на 2025 рік.

1. Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність. Відмежування адміністративного правопорушення від кримінального правопорушення. Професійна правнича (правова) допомога в адміністративних справах.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відмежування адміністративного правопорушення від кримінального правопорушення:

За ступенем суспільної небезпеки:

Кримінальні правопорушення мають вищий ступінь суспільної небезпеки, спричиняють значну шкоду або створюють реальну загрозу суспільним відносинам.
Адміністративні правопорушення є менш небезпечними, зазвичай мають характер дисциплінарних чи організаційних порушень без значної шкоди суспільству.

За законодавчим закріпленням:

Кримінальні правопорушення закріплені у ККУ та поділяються на кримінальні проступки та злочини (ч. 2 ст. 12 ККУ).
Адміністративні правопорушення визначені у КУпАП, а також у деяких спеціальних законах (наприклад, порушення виборчого законодавства).

Санкції та покарання

Кримінальна відповідальність передбачає покарання, що можуть включати позбавлення волі, обмеження волі, арешт, штрафи значного розміру тощо.
Адміністративна відповідальність передбачає значно м’якші заходи впливу, такі як адміністративний штраф, конфіскація, громадські роботи, адміністративний арешт.

За суб’єктом відповідальності:

За кримінальні правопорушення несуть відповідальність фізичні особи, які досягли віку кримінальної відповідальності (загальний - 16 років, знижений – 14 років).
За адміністративні правопорушення можуть відповідати фізичні особи (з 16 років) та юридичні особи (у випадках, передбачених законом).

2. Адміністративне стягнення, його мета. Види адміністративного стягнення. Накладення адміністративного стягнення. Строки накладення адміністративного стягнення.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Види адміністративних стягнень (ст. 24 КУпАП):

попередження;
штраф;
позбавлення спеціального права (керування ТЗ, полювання);
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;
громадські роботи;
виправні роботи;
суспільно корисні роботи;
адміністративний арешт;
арешт з утриманням на гауптвахті.
оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;
позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок

Накладення адміністративного стягнення:

Здійснюється уповноваженою особою за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень (ст. 36 КУпАП).

Строки накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП):

2 місяці з дня вчинення правопорушення або з дня виявлення (при триваючому);
3 місяці з дня виявлення (якщо справа підвідомча суду).

3. Адміністративна юрисдикція. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 213 КупАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема:

адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад (наприклад: порушення правил торгівлі, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу);
виконавчими комітетами чи органами сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом (наприклад, порушення правил зупинки, стоянки);
районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом (наприклад: ст. ст. 124, 130 КУпАП);
органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом (наприклад: 121-126 КупАП);
органи ДПСУ (порушення порядку прикордонного режиму);
Національний банк (порушенням законодавства про захист прав споживачів);
ФГВФО (правопорушення, пов’язані з протидією тимчасовій адміністрації та ліквідації банку).

4. Провадження у справах про адміністративне правопорушення та його стадії. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. Докази в справі про адміністративне правопорушення.

Провадження у справах про адміністративне правопорушення – комплекс заходів та дій уповноваженого суб’єкта щодо притягнення винної, в адміністративному правопорушенні, особи та накладення на неї адміністративного стягнення в порядку, передбаченому КУпАП.

Стадії: порушення провадження, розгляд справи, прийняття рішення.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин (ст. 247 КУпАП):

відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16 р;
неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, накладення адміністративного стягнення;
смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Докази в справі про адміністративне правопорушення:

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

5. Протокол про адміністративне правопорушення. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення. Робота адвоката з протоколом про адміністративне правопорушення при наданні професійної правничої (правової) допомоги.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КупАП).

Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення (ст. 255 КУпАП):

уповноважені особи органів Національної поліції – про порушення безпеки дорожнього руху (зокрема);
Державна служба надзвичайних ситуацій – з питань пожежної та техногенної безпеки;
Державна інспекція культурної спадщини – порушення вимог про охорону культурної спадщини;
Антимонопольний комітет України – щодо недобросовісної конкуренції (зокрема);
Національний Банк України – щодо здійснення діяльності з надання банківських послуг без реєстрації фінансової установи (зокрема).

Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення:

Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається передбачений ст. 258 КУпАП, зокрема, в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 256 КУпАП):

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

6. Адміністративне затримання. Органи, які правомочні його здійснювати. Строки затримання. Відмежування від адміністративного арешту та затримання і арешту за кримінальним процесуальним законодавством. Застосування примусу та вогнепальної зброї при затриманнях. Закон України «Про Національну поліцію». Ведення адвокатом справ, пов'язаних з адміністративним затриманням.

Адміністративне затримання – захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, який застосовується з метою (ст. 260 КУпАП):

припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу;
встановлення особи;
складення протоколу про АП у разі неможливості скласти на місці;
забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про АП;
виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення;

Органи, які правомочні його здійснювати (ст. 262 КУпАП):

Органами внутрішніх справ (Національною поліцією), зокрема — при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського;
органами прикордонної служби, зокрема — у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду — виїзду, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону;
посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема — у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень, дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
органами Служби безпеки України, зокрема — при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації

Строки адміністративного затримання (ст. 263 КУпАП):

За загальним правилом не більше 3 годин, однак є виключення, зокрема:

при злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця – до 3 діб;
при порушенні порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України – до 3 діб.

Відмежування від адміністративного арешту та затримання і арешту за кримінальним процесуальним законодавством:

адміністративне затримання – захід забезпечення провадження, в той час як адміністративний арешт є адміністративним стягненням.
арешт в КПК в основному застосовується щодо майна (окрім випадків застосування арешту при видачі осіб, які вчинили КП), а затримання за КПК здійснюється на підставі ухвали слідчого судді або без такої (ст. 208 КПК).

Застосування примусу та вогнепальної зброї при затриманнях:

Поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку ч. ч. 1, 2 ст. 43 ЗУ "Про Національну поліцію".

Фізичний вплив (сила) - застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників, в тому числі, для затримання особи (ст. 44 ЗУ "Про Національну поліцію").

Застосування спеціальних засобів (кийки, кайданки, засоби примусової зупинки транспорту, пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, службова собака) (ст. 45 ЗУ "Про Національну поліцію").

Застосування вогнепальної зброї (ст. 46 ЗУ "Про Національну поліцію") — найбільш суворий захід примусу, підлягає застосуванню у виняткових випадках, зокрема:

для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського;
для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського.

7. Особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів уповноваженими органами. Тимчасове затримання транспортних засобів.

Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів Національної поліції, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митного органу і органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі (ч. ч. 1, 2 ст. 264 КУпАП).

Вилучення речей і документів (265 КуПАП):

Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органами фінансового контролю, податковими органами, органами, уповноваженими на здійснення затримання. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей — реалізують.

Тимчасове затримання транспортних засобів (ст. 265-2, 265-4 КУпАП):

Здійснюється Національною поліцією у передбачених законом випадках шляхом блокування або доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля — евакуатора. що дозволяється виключно у випадку, якщо, зокрема::

ТЗ суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху;
ТЗ розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю;

Здійснюється інспектором з паркування шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою евакуатора при порушенні, зокрема, порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту

При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

8. Розгляд справ про адміністративне правопорушення. Особи, які беруть участь
у провадженні в справах про адміністративне правопорушення. Обставини, що
підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Участь адвоката у таких справах.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ст. 276 КУпАП). Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 р. щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк (ст. 277 КУпАП) з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Особи, які беруть участь у провадженні в справах про адміністративне правопорушення (ст. 269-274 КУПАП):

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності;
потерпілий;
законні представники та представники;
захисник;
свідок;
експерт;
перекладач.

Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема (ст. 280):

чи було вчинено адміністративне правопорушення;
чи винна дана особа в його вчиненні;
чи підлягає вона адміністративній відповідальності;
чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність;
чи заподіяно майнову шкоду;
чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації;
інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

9. Постанова в справі про адміністративне правопорушення. Оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення. Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення. Ведення адвокатом таких справ. Набрання
постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови. Судова практика.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено (ст. 288 КУпАП):

постанову адміністративної комісії, рішення виконавчого комітету - у виконавчий комітет, а за його відсутності – у виконавчі органи, що виконують їх повноваження або в суд.
постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищий орган або в суд;
постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення – в суд;
постанову держ. інспектора з контролю за використанням та охороною земель виконавчого органу сільської, селищної, міської ради про накладення адміністративного стягнення – в суд.

Строк оскарження постанови (ст. 289 КупАП):

Протягом 10 днів дня винесення постанови (наприклад: у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не а автоматичному режимі), а у передбачених законом випадках - 10 днів з дня набрання постановою законної сили (наприклад: у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі).

Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення (ст. 293 КУпАП):

Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
скасовує постанову і закриває справу;
змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови (ст. 294 КУпАП):

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування таких стягнень як адміністративний арешт, арешт з утриманням на гауптвахті.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
скасувати постанову та закрити провадження у справі;
скасувати постанову та прийняти нову постанову;
змінити постанову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

10. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Робота адвоката на цій стадії.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами (ст. 298 КУпАП).

Звернення постанови до виконання (ст. 299 КУпАП):

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у сфері безпеки дорожнього руху в т.ч., зафіксовані в автоматичному режимі та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування ТЗ - після закінчення 15 денного строку з дня вручення постанови, а в разі оскарження постанови - 15 денного строку з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Виконання постанови припиняється при (зокрема) (ст. 302 КУпАП):

скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги (ст. 303 КУпАП).

11. Перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною (прим. розгляд здійснює ВС).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення (прим. розгляд здійснює ВП ВС)

Строк подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення (ст. 297-2 КУпАП):

Не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Порядок подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення (ст. 297-4 КУпАП):

Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається до Верховного Суду.

Прим: з точки зору судової практики, ВС повертає заяви про перегляд постанови з огляду на відсутність рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною щодо заявника.

12. Провадження по виконанню постанови про винесення попередження. Провадження по виконанню постанови про накладення штрафу. Провадження по виконанню постанови про оплатне вилучення предмета. Провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику. Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 цього Кодексу (ст. 306 КУпАП).

Провадження по виконанню постанови про накладення штрафу:

Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу (ст. 307 КУпАП):
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Примусове виконання постанови про стягнення штрафу (ст. 308 КУпАП):
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Провадження по виконанню постанови про оплатне вилучення предмета:

Органи, що виконують постанови про оплатне вилучення предмета (ст. 311 КУпАП):
Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем.

Виконання постанови про оплатне вилучення предмета (ст. 312 КУпАП):
Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом.

Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до статті 28 цього Кодексу передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій.

Провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей:

Органи, що виконують постанови про конфіскацію предмета, грошей (ст. 313 КУпАП):
Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Порядок виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей (ст. 314 КУпАП):
Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.

Порядок реалізації конфіскованих предметів, грошей (ст. 315 КУпАП):

Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України.

Закінчення провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей (ст. 316 КУпАП): постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається до суду, який виніс постанову.

13. Провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права. Провадження по виконанню постанови про застосування громадських робіт. Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт. Провадження про виконання постанови про застосування суспільно корисних робіт.

Органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права (ст. 317 КУпАП):

про позбавлення права керування ТЗ виконується посадовими особами органів Національної поліції. Порядок виконання (ст. 317-1 КУпАП): шляхом вилучення посвідчення водія.
про позбавлення права керування суднами - керівником державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, його заступниками, керівником територіального органу, його заступниками, капітаном морського порту, його заступниками.

Порядок виконання (ст. 318 КУпАП): замість вилученого посвідчення (свідоцтва, диплома) видається тимчасовий дозвіл на право керування до закінчення строку, встановленого для подання скарги, або до прийняття рішення по скарзі. Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи або про заміну позбавлення права керування, вилучене посвідчення (свідоцтво, диплом) повертається особі, у якої його було вилучено.

про позбавлення права полювання – посадовими особами Державного агентства лісових ресурсів України. Порядок виконання (ст. 319 КУпАП): шляхом вилучення посвідчення мисливця.

Провадження по виконанню постанови про застосування громадських робіт (ст. 321-1 КУпАП):

Постанова суду надсилається до ДКВС не пізніше дня, наступного за днем набрання нею законної сили.
Виконання стягнення у вигляді громадських робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, види якої визначаються органами місцевого самоврядування.

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт (ст. 322 КУпАП):

Постанова суду надсилається до ДКВС не пізніше дня, наступного за днем набрання нею законної сили. Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника.

На підставі постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт із заробітку порушника протягом строку відбування ним адміністративного стягнення провадяться відрахування в дохід держави у розмірі, визначеному постановою.

Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на судом (суддею) календарний строк стягнення. У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп’янінням або діями, зв’язаними з сп’янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується.

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт (ст. 325-1 КУпАП):

Постанова суду надсилається до ДКВС не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
Суспільно корисні роботи виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день (ст. 325-2 КУпАП).

Прим.: громадські роботи VS суспільно-корисні роботи.

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування (ст. 30-1 КУпАП).

Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування (ст. 31-1 КУпАП).

14. Провадження по виконанню постанови про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті. Провадження по виконанню постанови в частині відшкодування майнової шкоди.

Виконання постанови про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті (ст. 326 КУпАП):
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті виконується негайно після її винесення.

Порядок відбування адміністративного арешту:
Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи Національної поліції. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України (ст. 327 КУпАП).

Порядок відбування арешту з утриманням на гауптвахті (ст. 327-1 КУпАП): військовослужбовців, а також військовозобов’язаних чи резервістів під час проходження зборів, підданих арешту, утримують на гауптвахтах ВСП у ЗСУ.

Порядок і строк виконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди (ст. 329 КУпАП):

Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови (стаття 285), а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Наслідки невиконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди (ст. 330 КУпАП):

У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк, установлений частиною третьою статті 329 цього Кодексу, вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження.

15. Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення. Ведення адвокатом таких справ.

Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці:

порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі (ч. 1 ст. 41 КУпАП);
фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (ч. 3 ст. 41 КУпАП);
порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві (ч. 6 ст. 41 КУпАП);
порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (ч. 7 ст. 41 КУпАП);
ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди (ст. 41-1 КУпАП).

Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я населення:

порушення санітарних норм (ст. 42 КУпАП):
реалізація (відпуск) лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках (ст. 42-4 КУпАП);
ухилення особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду на наявність наркотичного сп'яніння (ст. 44-1 КУпАП);
порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством) (ст. 46-2 КУпАП).

16. Адміністративні правопорушення, що посягають на власність. Ознаки, за якими вони відрізняються від злочинів проти власності. Ведення адвокатом таких справ.

До адміністративних правопорушень, що посягають на власність відносяться:

порушення права державної власності на надра (ст. 47 КУпАП): самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра;
порушення права державної власності на води (ст. 48 КУпАП): самовільне захоплення водних об'єктів або самовільне водокористування, переуступка права водокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на води;
порушення права державної власності на ліси (ст. 49 КУпАП): самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси
порушення права державної власності на тваринний світ (ст. 50 КУпАП): самовільна переуступка права користування об'єктами тваринного світу, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на тваринний світ;
дрібне викрадення чужого майна (ст. 51 КУпАП): дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати;
порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності (ст. 51-2 КУпАП): незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняються законом.

Ознаки, за якими вони відрізняються від злочинів проти власності:

різна суспільна небезпечність (суспільна шкідливість);
різний характер і наслідки відповідальності;
кримінальні справи розглядають тільки суди, в той час, як розгляд справ про адміністративні правопорушення, що посягають на власність можуть розглядатися іншими органами.

17. Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку.

Об'єкт: суспільні відносини, що формуються в процесі експлуатації та користування різними видами транспорту й спрямовані на забезпечення нормальної роботи транспорту, безпеки руху, захисту життя та здоров'я людей, які користуються транспортом, тощо.
Об'єктивна сторона передбачає як вчинення вчинення протиправних дій, так і бездіяльність.
Суб’єктивна сторона виражається у формі умислу або необережності.
Суб'єктом адміністративних правопорушень у сфері транспорту здебільшого є фізична осудна особа, яка досягла 16 років, тобто загальний суб'єкт. У разі вчинення окремих правопорушень на транспорті допускається наявність спеціального суб'єкта

До адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку відносяться, зокрема:

порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на залізничному транспорті (ст. 109 КУпАП):
пошкодження залізничної колії, захисних лісонасаджень, снігозахисних загороджень та інших колійних об'єктів, споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку (ч. 2 ст. 109 КУпАП);
викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (ч. 3 ст. 109 КУпАП);
недодержання встановлених габаритів при навантаженні і вивантаженні вантажів (ч. 5 ст. 109 КУпАП);
підкладання на залізничні колії предметів, які можуть спричинити порушення руху поїздів (ч. 6 ст. 109 КУпАП).

Порушення правил користування засобами залізничного транспорту (ст. 110 КУпАП):

пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів, стекол локомотивів і вагонів (ч. 1 ст. 110 КУпАП);
куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також у метрополітенах (ч. 2 ст. 110 КУпАП);

Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами (ст. 121 КУпАП):

керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (ч. 1 ст. 121 КУпАП);
керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації (ч. 2 ст. 121 КУпАП);
керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов (ч. 3 ст. 121 КУпАП);
порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами (ч. 5 ст. 121 КУпАП);
керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку (ч. 6 ст. 121 КУпАП);

18. Адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства і благоустрою. Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності.

Адміністративна відповідальність за порушення у сфері житлових прав, ЖКГ та благоустрою регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та іншими нормативно-правовими актами.

Основні правопорушення:

Порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об'єктів благоустрою тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 150 КУпАП).
Самоправне зайняття жилого приміщення у будинках державного або громадського житлового фонду чи фонду житлово-будівельних кооперативів тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 151 КУпАП).
Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 152 КУпАП).

Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності:

Адміністративна відповідальність у зазначених сферах регулюється КУпАП, а також спеціальними законами та підзаконними актами. Порушення можуть стосуватися ліцензування, податкового обліку, якості продукції, валютних операцій тощо.

Адміністративні правопорушення у сфері торгівлі та громадського харчування:

Порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 155 КУпАП).
Роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі (ст. 156 КУпАП).
Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам (крім споживачів фінансових послуг) необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів — тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 156-1 КУпАП).

Адміністративні правопорушення у сфері послуг:

Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 168-1 КУпАП).
Здійснення регулярних перевезень пасажирів на постійних маршрутах без укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом або без паспорта маршруту — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 133-1 КУпАП).

Адміністративні правопорушення у сфері підприємницької діяльності:

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг — тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 155-1 КУпАП).
Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ст. 164 КУпАП).

Адміністративні правопорушення у сфері фінансів:

Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави — тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей (ст. 162 КУпАП).
Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, — тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 163-1 КУпАП).

19. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку. Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису бо неповідомлення про місце свого тимчасового перебування. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу. Несплата аліментів. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді. Ведення адвокатом таких справ.

Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, передбачені Розділом 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Вони стосуються дій, які порушують спокій громадян, безпеку суспільства, правопорядок, моральні норми та встановлені правила поведінки в суспільстві. Ці правопорушення можуть виражатися у хуліганстві, розпиванні алкоголю у громадських місцях, домашньому насильстві, булінгу, невиконанні батьківських обов’язків, порушенні режиму тиші тощо.

Об’єктом цих правопорушень є громадський порядок і громадська безпека.
Основні види об’єкта:

Безпосередній об’єкт – конкретні суспільні відносини, які порушуються (наприклад, у випадку булінгу – це право особи на безпечне освітнє середовище).
Загальний об’єкт – сукупність норм, що регулюють порядок у суспільстві (наприклад, правила громадської поведінки, захист прав осіб, безпека на вулицях, місцях масового перебування людей).

Вид порушення	Безпосередній об'єкт
Хуліганство (ст. 173 КУпАП)	Громадський порядок
Домашнє насильство (ст. 173-2 КУпАП)	Права та свободи особи
Булінг (ст. 173-4 КУпАП)	Безпека учасника освітнього процесу
Розпивання алкоголю (ст. 178 КУпАП)	Норми суспільної моралі

Об’єктивна сторона – це зовнішній прояв правопорушення, тобто конкретні дії або бездіяльність, які порушують норми законодавства.
Основні елементи об’єктивної сторони:

Протиправне діяння (дія або бездіяльність) - наприклад, вчинення насильства, нанесення побоїв (дія); ухилення від виховання дітей (бездіяльність).
Шкідливі наслідки — порушення громадського порядку, спричинення шкоди фізичній чи психічній безпеці осіб.
Причинний зв’язок між дією (бездіяльністю) та наслідками — наприклад, хуліганські дії спричинили масову бійку.

Вид порушення	Об'єктивна сторона
Домашнє насильство	Фізичне або психологічне насильство щодо члена сім'ї
Булінг	Систематичне цькування дитини в школі
Хуліганство	Грубе порушення громадського порядку (лайка, бійки)
Поява в п’яному вигляді	Перебування у нетверезому стані у громадських місцях

Суб’єкт – це особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Загальний суб’єкт – будь-яка фізична особа, яка досягла 16-річного віку (наприклад, особа, яка хуліганила на вулиці).
Спеціальний суб’єкт – особи, які мають особливий статус (наприклад, батьки – суб’єкти відповідальності за ст. 184 КУпАП, особа, яка ухиляється від сплати аліментів).

Вид порушення	Хто є суб’єктом?
Домашнє насильство	Будь-який член сім’ї
Булінг	Учень, вчитель, інший учасник освітнього процесу
Хуліганство	Громадяни, що досягли 16 років
Несплата аліментів	Батько або мати, які ухиляються від виплат

Суб’єктивна сторона – це внутрішня характеристика правопорушення, що включає в себе форму вини, мотив та мету.
Основні ознаки суб’єктивної сторони:

Вина – може бути умисною (коли особа свідомо діє, наприклад, вчиняє булінг) або необережною(наприклад, залишила дітей без нагляду, що призвело до порушення їхніх прав).
Мотив – наприклад, мотивом булінгу може бути бажання принизити жертву.
Мета – конкретний результат, якого прагне особа (наприклад, під час хуліганства – бажання викликати конфлікт).

Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису бо неповідомлення про місце свого тимчасового перебування:

Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб (ст. 173-2 КУпАП).

Булінг (цькування) учасника освітнього процесу:

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин (ст. 173-4 КУпАП).

Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт:

Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт - тягне за собою адміністративний арешт строком до десяти діб.

Примітка. Під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у цій статті слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.

Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт (ст. 183-2 КУпАП).

Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей:

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей — тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 183 КУпАП).

Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді:

Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, — тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 178 КУпАП).

20. Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Ведення адвокатом таких справ.

Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення в Україні визначена Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Законом України «Про запобігання корупції». Корупційні адміністративні правопорушення передбачають порушення антикорупційного законодавства, конфлікт інтересів, незаконне збагачення, неправомірні подарунки тощо.

Об’єктом корупційних адміністративних правопорушень є суспільні відносини, що забезпечують доброчесність, законність і прозорість діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та державних посадових осіб.
Види об’єкта:

Безпосередній об’єкт – конкретні вимоги антикорупційного законодавства (запобігання конфлікту інтересів, фінансовий контроль, заборона на отримання подарунків).
Загальний об’єкт – державне управління та правопорядок, спрямовані на протидію корупції.

Суб’єкт корупційних адміністративних правопорушень:
Корупційні адміністративні правопорушення вчиняються спеціальними суб’єктами, до яких відносяться:

Посадові особи державних органів та органів місцевого самоврядування (держслужбовці, депутати, судді, правоохоронці);
Керівники державних підприємств, установ, організацій;
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
Суб’єкти, які виконують управлінські функції на держпідприємствах чи в юридичних особах публічного права.

Об’єктивна сторона корупційних адміністративних правопорушень проявляється у:

Діях або бездіяльності, які порушують встановлені законом обмеження (наприклад, неподання декларації, отримання подарунка, ігнорування конфлікту інтересів).
Відсутності законних підстав для вчинених дій.
Причинно-наслідковому зв’язку між діянням і порушенням антикорупційного законодавства.

Суб’єктивна сторона корупційних адміністративних правопорушень проявляється у:

Вина – зазвичай умисна, оскільки суб’єкт усвідомлює, що порушує антикорупційне законодавство.
Мотив – корисливий (отримання неправомірної вигоди, ухилення від контролю).
Мета – отримання незаконної переваги, уникнення відповідальності або приховування доходів.

Види адміністративних корупційних правопорушень та санкції

Вид правопорушення	Стаття КУпАП	Санкція
Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності	172-4	Штраф від 5100 до 8500 грн
Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків	172-5	Штраф від 1700 до 3400 грн з конфіскацією подарунка
Порушення вимог фінансового контролю	172-6	Штраф від 850 до 1700 грн
Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів	172-7	Штраф від 3400 до 6800 грн

21. Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації. Ведення адвокатом таких справ.

Адміністративні правопорушення у сфері стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації – це порушення встановлених вимог щодо якості товарів і послуг, вимог державних стандартів, метрологічного контролю та правил сертифікації.

Об’єктом адміністративних правопорушень у цій сфері є суспільні відносини, пов’язані з забезпеченням якості продукції, точності вимірювань, дотриманням стандартів та правил сертифікації.
Основні види об’єкта:

Безпосередній об’єкт – якість продукції, метрологічний контроль, дотримання стандартів та сертифікаційних норм.
Загальний об’єкт – економічна безпека держави та захист прав споживачів.

При порушенні вимог стандартів та сертифікації можуть бути завдані економічні та техногенні збитки, а також шкода здоров’ю споживачів.

Суб’єктами таких правопорушень можуть бути:

Фізичні особи – підприємці, які виготовляють або реалізують продукцію без сертифікатів відповідності.
Юридичні особи – підприємства-виробники та імпортери продукції.
Посадові особи – керівники підприємств, відповідальні за контроль якості.
Органи сертифікації та контролю – якщо вони порушують порядок видачі сертифікатів відповідності.

Об’єктивна сторона правопорушень у сфері стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації полягає у невиконанні або неналежному виконанні вимог, що стосуються виготовлення, продажу чи контролю продукції.

Суб’єктивна сторона:

Вина – зазвичай умисна, коли виробник чи підприємець свідомо ухиляється від дотримання вимог стандартів, або необережна, якщо допущена помилка через халатність.
Мотив – економічна вигода (наприклад, зменшення виробничих витрат за рахунок відмови від сертифікації).
Мета – уникнення витрат на контроль якості та відповідність продукції вимогам стандартів.

Види адміністративних правопорушень та санкції

Вид правопорушення	Стаття КУпАП	Санкція
Випуск або реалізація продукції, що не відповідає вимогам стандартів	Ст. 167	Штраф до 1700 грн (для посадових осіб – до 5100 грн)
Порушення правил метрології та вимірювань	Ст. 168	Штраф до 1700 грн
Порушення порядку проведення сертифікації продукції	Ст. 169	Штраф від 850 до 2550 грн
Реалізація продукції без сертифікації	Ст. 170	Штраф від 1700 до 5100 грн
Ухилення від перевірки якості товарів та сертифікації	Ст. 171	Штраф до 3400 грн

22. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця. Самоуправство. Порушення правил адміністративного нагляду. Ведення адвокатом таких справ.

Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління, – це суспільно небезпечні діяння, які порушують законні вимоги органів влади, порядок державного управління, виконання рішень суду та адміністративний нагляд.

Об’єктом адміністративних правопорушень у цій сфері є суспільні відносини, пов’язані з належним виконанням вимог органів державної влади та правопорядку.
Основні види об’єкта:

Безпосередній об’єкт – встановлений державою порядок управління, виконання законних розпоряджень та контроль за правопорядком.
Загальний об’єкт – публічне управління та забезпечення правопорядку.

Порушення у цій сфері підривають авторитет державної влади, правовий порядок та ефективність управлінських процесів.

Суб’єктами таких правопорушень можуть бути:

Будь-яка фізична особа (загальний суб’єкт), яка порушує вимоги органів влади або правила адміністративного нагляду.
Спеціальні суб’єкти – особи, які перебувають під адміністративним наглядом (звільнені з місць позбавлення волі).
Посадові особи (у випадках самоуправства, перевищення повноважень).

Об’єктивна сторона полягає у діях або бездіяльності, що виражаються у невиконанні законних вимог державних органів або у порушенні правил адміністративного контролю.
Форми правопорушень:

Злісна непокора законному розпорядженню (відмова виконати вимогу поліцейського, порушення під час затримання).
Самоуправство (самовільне вирішення правових питань без належних повноважень).
Порушення правил адміністративного нагляду (ухилення від обліку, порушення встановлених обмежень).

Суб’єктивна сторона правопорушень:

Форма вини – умисна, коли особа свідомо порушує вимоги органів влади або порядок адміністративного контролю.
Мотив – небажання підкорятися правилам, особистий інтерес.
Мета – уникнення відповідальності або отримання незаконних переваг.

Види адміністративних правопорушень та санкції:

Вид правопорушення	Стаття КУпАП	Санкція
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування, військовослужбовця	Ст. 185	Штраф 136–255 грн або адміністративний арешт до 15 діб
Самоуправство (якщо не завдало значної шкоди)	Ст. 186	Штраф 17–85 грн або виправні роботи до 1 місяця
Порушення правил адміністративного нагляду	Ст. 187	Штраф 136–255 грн або адміністративний арешт до 15 діб
Невиконання вимог посадових осіб органів державного нагляду (контролю)	Ст. 188-6	Штраф від 425 до 850 грн

Переглянути джерела

Повернутися на головну

Допоможіть покращити проєкт

Якщо ви помітили помилку, повідомте нам через форму нижче. Разом ми зробимо цей проєкт кращим!

Микита Чубенко, організатор проєкту