Кваліфікаційний іспит адвоката: стаж, який потрібен для допуску.

На практиці досить поширеною є ситуація, коли особа помилково вважає, що будь-який досвід у юридичній сфері автоматично вважається стажем у галузі права, який потрібен для допуску до адвокатського іспиту. Зокрема, йдеться про випадки, коли люди розпочали свою діяльність до здобуття повної вищої юридичної освіти.

Проте це принципове питання. Положення ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко визначає, що під стажем роботи в галузі права розуміється стаж роботи особи за спеціальністю, набутий після здобуття повної вищої юридичної освіти. Це означає, що навіть якщо фактична робота була пов’язана з правом — наприклад, у статусі юриста — вона не може бути зарахована до стажу в галузі права в розумінні ч. 3 ст. 6 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Тому для майбутніх адвокатів критично важливо відраховувати стаж у галузі права саме після здобуття повної вищої юридичної освіти. Весь стаж, набутий до цього моменту — навіть за спеціальністю — не буде врахований, що матиме наслідком відмову КДКА у допуску до складення кваліфікаційного іспиту.

Положеннями п. 6 Розділу 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту передбачено, що до стажу роботи в галузі права слід зараховувати роботу на посадах:

• судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;
• помічника адвоката, помічника судді або нотаріуса;
• помічника-консультанта народного депутата України, який має вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство / правоохоронна діяльність / міжнародне право та працює на постійній основі за строковим трудовим договором;
• юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу;
• в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організацій всіх форм власності, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");
• науково-педагогічних або наукових працівників, що здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих або післядипломних навчальних закладах, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");
• працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");
• на інших посадах, які відповідно до закону вимагають наявності виключно повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");
• період здобуття особою ступеня доктора філософії у галузі права під час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі);
• народного депутата України після здобуття повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право");
• секретаря судового засідання, після здобуття повної вищої юридичної освіти, не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право").

При виникненні складнощів з віднесенням посади особи до роботи в галузі права слід виходити з кваліфікаційних вимог посадової інструкції Заявника, а також загальних відомостей Класифікатора професій ДК 003:2010.

Діяльність фізичної особи-підприємця може бути зарахована до стажу роботи в галузі права, якщо:

• ФОП має КВЕД 69.10 (діяльність у сфері права);
• є документальне підтвердження фактичного надання юридичних послуг — договори, акти, рахунки тощо.

Факт лише формальної реєстрації ФОП не є достатнім підтвердженням стажу. У ряді випадків кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури додатково вимагають декларації про сплату податків, щоб упевнитися, що діяльність справді була реальною та здійснювалась у сфері права, а не за іншим КВЕДом.

Це зумовлено тим, що особа як ФОП може бути зареєстрована за кількома КВЕД одночасно, і без належного підтвердження реальний зміст діяльності залишається незрозумілим. Саме тому треба бути готовим надати КДКА не лише виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а й фактичні докази надання послуг у сфері права.

Для підтвердження стажу роботи в галузі права використовуються різні документи залежно від виду зайнятості. У першу чергу це:

• трудова книжка, трудовий договір, що підтверджує офіційне працевлаштування на відповідній посаді;
• документи ФОП — витяг (інформаційна довідка) з реєстру із зазначенням КВЕД 69.10, документальне підтвердження даних про виконання робіт / надання послуг, що віднесені ДК видів економічної діяльності до діяльності у сфері права.

Для тих, хто працює як найманий працівник, окрему увагу варто звернути на довідки з Пенсійного фонду України — форми ОК-5 та ОК-7. Їх значення часто недооцінюють, хоча саме вони можуть виявити критичні розбіжності між формальним працевлаштуванням та фактичним нарахуванням стажу.

• ОК-5 — містить інформацію про всі періоди страхового стажу особи та загальні відомості про зайнятість.
• ОК-7 — надає деталізовані дані щодо нарахувань єдиного соціального внеску за кожен місяць і по кожному роботодавцю.

Іноді особа переконана, що має достатній юридичний стаж, адже працювала офіційно за трудовим договором. Однак згодом з'ясовується, що роботодавець не сплачував за неї єдиний соціальний внесок. У такому випадку цей період не враховується до стажу роботи в галузі права.

Стаж роботи в галузі права — це не умовне поняття, а чітко врегульована категорія, яка має підтверджуватись документально. До нього зараховується лише та діяльність, яка відповідає вимогам законодавства: набута після здобуття повної вищої юридичної освіти, здійснювалась за спеціальністю та за умови належного оформлення й сплати єдиного соціального внеску.

Формальне працевлаштування без належного підтвердження або сплачених внесків не вважається стажем роботи в галузі права та є підставою для відмови у допуску до кваліфікаційного іспиту.